ВИКРИТТЯ РЕЛІГІЙ: ХТО ТАКІ МАШИАХ І ХРИСТОС?

ВИКРИТТЯ РЕЛІГІЙ: ХТО ТАКІ МАШИАХ І ХРИСТОС?

Руслан Лихоліт, як народний Президент України та Голова Ради об’єднаних слов’янських народів, викрив брехливу релігійну систему навколо вчення про «Ісуса Христа» та «Машиаха», спираючись на архівні документи. Згідно з історико-аналітичною доповіддю Ватикану про генезис концепту «Христос», складеною на основі рукописів із ватиканських бібліотек (зокрема, Codex Vaticanus Graecus IV століття), слово «Христос» походить від грецького дієслова χρίω (хріо)  «мазати, натирати, намазане». У документі також зазначається, що «Христос» не є власним ім’ям чи абревіатурою — це буквальний переклад єврейського слова «Машиах». Якщо перекласти слово «Машиах» з івриту, це означає «Месія». У старослов’янській мові було слово «елей», тобто оливкова олія. Звідси походить ім’я Єлисей – людина, яка займалася олією. Таким чином, грецьке слово «Христос» у перекладі на єврейську – це «Машиах», на івриті – «Месія», а на руській – «Помазаник». Що означає «помазаник»? Це той, кого призначають головою або керівником. У давнину у іудеїв існував такий обряд: людина ставала на одне коліно, їй на тім’я поливали оливкову олію (елей), зачитували певну молитву перед людьми та вручали меч. Звідси й походять поняття «помазання», «коронація», а також посвячення в лицарі чи сери. Помазаник – це людина, призначена для виконання певних дій та управління, тобто, за своєю суттю, зобов’язана служити.

Таким чином, «Христос» – це грецьке слово. У релігійній граматиці рідної мови немає такого корінного слова, яке ототожнювало б «Христос» із Богом. Мова йде виключно про помазаника.

Звідки ж взявся іврит? Юдеїв називають семітами, оскільки в їхній мові змішані елементи семи інших мов. Сучасний іврит – це семітська мова, що складається з елементів арабських, палестинських, сирійських, перських і грецьких слів. Слово «Христос» вони запозичили з грецької мови, де воно означає «помазаник», що на івриті звучить як «Месія» або «Машиах».

Сьогодні в синагогах чекають на прихід Машиаха. Слово «синагога» у дослівному перекладі означає «дім князя сатани». Таким чином, Христос, він же Машиах, є князем сатаною. Весь християнський світ, сам того не усвідомлюючи, поклоняється єврейському Машіаху-помазанику.

Багато проповідників і священнослужителів стверджували, що розмовляють із Христом, однак насправді вони мали справу з бісами. Про це писав Олександр Пушкін у своїй поемі «Гаврііліада».

Хасидські банди ввели нас у релігійний обман, де через брехню, маніпуляції та перетворення людей на рабів змусили поклонятися єврейському помазанику. Якщо зібрати всі поняття в єдине ціле: Адонай, Єгова, Яхве, Ісус Христос і Машиах – це уособлення однієї й тієї ж концепції. Наслідки цього ми спостерігаємо в історії та сучасності: війни, голод, геноцид і рабство. При цьому в самій іудейській традиції (наприклад, у середньовічній літературі «Тольдот Єшу») ставлення до Ісуса було негативним: його ім’я тлумачилося як «нехай зникне ім’я його навіки». З цього випливає, що історичний Ісус та іудейська концепція Месії спочатку розглядалися як абсолютно різні постаті. Паралелі з цим терміном простежуються й в інших культурах. Слово «Крішна» через перські діалекти (ішин – олія, масло) також походить від поняття помазання, що свідчить про єдине лінгвістичне та концептуальне коріння з поняттям «Христос». Подібні ідеї присутні й в апокрифічних джерелах, таких як «Тибетське Євангеліє» (де фігурує Ісса).

І так, сучасне християнство та іудаїзм є брехливою індустрією та бізнесом на вірі, що поневолює народи, які обманюють людей заради грошей. Віруючі перебувають в ілюзіях і колективній галюцинації: їхній Машиах (Месія) давно мертвий, проте вони продовжують проводити зібрання, використовувати психологічні хитрощі, методи зомбування.

Проповідники та равини називаються служителями Машиаха. Вони перебувають при владі в Україні, Росії та Європі. Усі лиха та страждання людей в Україні – це й є «прояв і царство» цього Машиаха через його равинів та політиків. Таким чином, багато релігійних інститутів перетворилися на індустрію впливу, що використовує психологічні прийоми та нейролінгвістичні методи. Люди, які щиро вірять у спасіння та визнають свою любов до Месії, на практиці стикаються зі світом, сповненим воєн, злиднів, страждань і геноциду, які чинять верхівки релігійних і політичних структур.

Традиційні релігійні інститути століттями нав’язували страхи та сліпе поклоніння. Коли людину з дитинства привчають вірити в невидимі покарання, чекати спасіння ззовні та відмовлятися від власного критичного мислення, це неминуче призводить до розщеплення особистості, глибоких внутрішніх конфліктів та спотворення сприйняття реальності.

Справжній вихід із цього релігійного глухого кута полягає у поверненні до своїх витоків та усвідомленні власної природи. Фундаментальні відповіді на ці питання розкриті в книгах Руслана Лихоліт:

«Заповітт небесного престолу» – книга, яка руйнує багатовікові перекручення навколо Ісуса Радомира та показує справжню суть його вчення. Вона допомагає звільнити свідомість від маніпуляцій «релігійного бізнесу», повернути людям внутрішню силу та вказати шлях до справжньої духовної свободи.

«Я – Нащадок Богів» – книга, що розкриває глибокі знання про справжнє походження слов’ян. Книга нагадує, що слов’янські народи – це не «раби Божі», а прямі нащадки й спадкоємці прадавніх Богів, які володіють колосальним родовим потенціалом, зв’язком із землею та історичною пам’яттю, яку намагалися стерти.

Справжнє пробудження починається тоді, коли людина перестає бути пасивним споживачем, відмовляється від ролі раба й усвідомлено приймає своє призначення як Творця власного життя та продовжувача свого Великого Роду.